Кольори сонця і чистого неба, стиглої пшениці й глибоких річок віддавна були для українців сакральними. Поєднання синього тла та жовтого малюнка зустрічалися в символіці українських міст і містечок починаючи з часів Русі.
Сьогодні це символи нашої ідентичності, незалежності, державності — не формальність, а дещо особисте. Чимало бійців вірять, що жовто-блакитний прапор в окопі чи під бронежилетом захищає від снарядів. Ворог боїться цих кольорів, навіть коли бачить їх на дитячих іграшках або взутті.
Вихователі КЗ «Прилуцька спеціальна школа» вкотре розповіли вихованцям про державні символи, про значення кольорів державного прапора. Адже жовтий колір – колір пшеничної ниви, хліба, зерна. Блакитний – колір, чистого, мирного неба. З дітками було проведено цікаві розваги на патріотичну тематику. Жовто-блакитний день пройшов цікаво.
Свято 1 вересня, День знань однаково хвилююче для дорослих та дітей. Батьків звук дзвоника переносить у шкільні безтурботні роки, вчителів мобілізує до праці, дітей закликає до зібраності та відповідальності.
Щороку в перший день осені в Україні відзначають День знань. Саме в цей день в усіх школах на урочистих лінійках лунають “перші дзвоники”, які сповіщають про початок нового навчального року.
Цього року свято 1 Вересня в комунальному закладі «Прилуцька спеціальна школа» пройшло в дещо іншому форматі. На зміну загальношкільній лінійці були проведені тематичні перші уроки по класах, де класні керівники з нетерпінням чекали своїх вихованців. Кожний клас був наповнений позитивом та усмішками, діти з задоволенням сіли за свої парти.
Але все рівно цей день залишився особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.
Бажаємо усім школярам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети. Переконані, ваші здібності та наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у дорослому житті.
Тривога – це хвилювання, збудження, занепокоєння, побоювання чи передчуття чогось поганого. Причому, що дуже важливо, тривога найчастіше буває досить невизначеною і невиразною – ми побоюємося незрозуміло чого або відразу багатьох речей одночасно.
Така тривога – це досить природна та нормальна реакція організму. У звичному сенсі тривога допомагає мобілізувати сили, привертає увагу до вирішення певної ситуації. Але коли тривога стає постійною, настирливою, забирає сили, то психологи найчастіше називають такий стан тривожним розладом або підвищеною тривожністю.
Тривога може бути різною – вона може бути об’єктивною, пов’язаною з інстинктом самозбереження. А може бути невротичною – коли зовнішня небезпека відсутня.
Причини тривожності:
· Боротьба між «хочу і треба», між «хочу, але не вмію» – ситуації внутрішньоособистого конфлікту; · Завищені очікування (або людина сама ставить дуже високу для себе «планку», або зайва вимогливість йде від батьків.) · Ситуації шантажу та маніпуляції вами іншими людьми; · Незадоволення наявних потреб; · Фінансова або професійна нестабільність, нестійкість.
Характерні особливості тривожної людини:
• Надмірно емоційні реакції на невдачі. • Зниження працездатності у стресових ситуаціях або за стислих термінів. • Боязнь невдачі, що переважає прагнення успіху. • Сприйняття всього навколишнього світу або багатьох об’єктів як небезпечних, хоча насправді це не так.
Як знизити тривожність у повсякденному житті
Шукайте причину тривоги Якщо ви й представили негативний сценарій — продумайте, як ви діятимете в такій ситуації, що допоможе вам вирішити цю проблему.
Переведіть увагу на тіло Фахівці Американської асоціації тривоги та депресії (ADAA) стверджують, що фізичні навантаження допомагають людині знизити тривожність. Під час занять спортом ви сфокусовані на фізичному стані та всі ресурси спрямовані на його підтримку
Зменшуйте кількість оповіщень Одним із факторів тривожного стану може бути часте користування гаджетами.
Вирішуйте математичні завдання та займайтеся творчістю
Якщо ж тривожний стан не дозволяє вам зайнятися звичними справами, спантеличте свій мозок.
Слідкуйте за своїм диханням
Вчені Стенфордського університету виявили зв’язок між диханням і нашим емоційним станом: чим поверхневіше ми дихаємо, тим вищий рівень тривожності та занепокоєння. Тому практики глибокого дихання необхідно виконувати періодично.
Вам допоможе проста, але ефективна техніка:
Техніка «Квадратне дихання» Сядьте чи встаньте зручно, якщо хочете, заплющіть очі.
1. Зробіть вдих, одночасно рахуючи про себе: «тисяча один, тисяча два, тисяча три».
2. Затримайте повітря в собі, одночасно рахуючи про себе : «тисяча один, тисяча два, тисяча три».
3. Зробіть видих, одночасно рахуючи про себе: «тисяча один, тисяча два, тисяча три».
Україна 28 липня, вперше відзначає День української державності. Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України, передає Укрінформ.
Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності.
За його словами, точкою відліку української державності вважається рік заснування Києва, столиці Київської Русі й сучасної України. Тому нове свято відзначатиметься у день розквіту української державності – у день хрещення Київської Русі, сказав Президент.
Своєю чергою Верховна Рада 31 травня 2022 року ухвалила закон, який встановлює День державності України 28 липня святковим днем.
Останній дзвоник – це символічне свято у шкільному житті, що означає кінець навчального року. Вітаємо всіх з цим довгоочікуваним святом. І щастя, і смуток в цей день. Бажаємо всім школярам веселих канікул, чудових вражень, великих досягнень і багато радості. Набирайтеся сил і енергії, натхнення і можливостей, щоб сміливо і гордо перейти на наступний етап вашого життя!
Дорогі випускники, ми випускаємо вас у велике життя! Скільки шкільних дзвоників уже прозвучало у вашому житті, але сьогодні, 31 травня, він дзвенить в останній раз – ваш останній шкільний дзвінок! І з радістю в душі, але зі сльозами в серці прощається з вами школа, з нашими девятикласниками. І що тут сказати … Ідіть впевнено вперед, домагайтеся всього про що мрієте. Щастя вам і удачі! Ми віримо, що у вас все обов’язково вийде! Нехай шкільні роки назавжди залишаться в добрій пам’яті, але потяг до знань вас ніколи не покидає!
23 травня педагоги нашої школи Ольга Даценко і Ольга Кукса долучилися до спільного ІІ засідання постійно діючого семінару-практикуму асистентів вчителів та асистентів вихователів « Інклюзивна освіта. Гартування через навчання. Від «Чому?» до «Як?» у формі методичного марафону на тему «Практичні кейси: арт-терапія та природокористування в розвитку дітей з ООП, арт-класи, методичні інструменти для роботи з дітьми, що мають інтелектуальні труднощі.»
Наші вчителі провели майстер-класи для педагогів з виготовлення творчих робіт, які можуть стати засобами арт-терапії, включаючи процес рециклінгу (вторинної переробки матеріалів).
Даний захід проходив у дружній невимушеній атмосфері. Учасники отримали позитивні емоції і набули корисних теоретичних знань і практичних навичок.
Підготовлений і проведений семінар комунальною установою «Інклюзивно-ресурсний центр» Прилуцької міської ради.
Учні та педагогічний колектив комунального закладу «Прилуцька спеціальна школа» висловлюють невимовні слова співчуття родині нашої колишньої працівниці Віти Антонівни Варченко з приводу загибелі сина Павла Варченка, який загинув під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області від кульового поранення, отриманого в ході стрілецького бою. Вічна памꞌять захиснику. Вічна Слава Герою!
Нехай душі загиблих героїв знайдуть вічний спокій. Вони завжди у наших серцях, у думках, у молитвах…
На жаль останнім часом в нашій громаді майже щодня відбувається прощання з загиблими героями у цій жорстокій війні. Ми в скорботі схиляємо голови і несемо в памꞌяті подвиг наших Героїв, звичайних людей, завдячуючи яким ми у відносній безпеці.
Учні та педагогічний колектив комунального закладу «Прилуцька спеціальна школа» висловлюють глибокі співчуття нашій учениці Окопській Анні та її родині, з приводу загибелі батька Подреза Олександра, військовослужбовця ЗСУ, який загинув у боротьбі з російським агресором. Вічна слава і памꞌять Герою!
